Італійська мова (lingua italiana) - офіційна мова Італії, Ватикану (поряд з латинською), Сан-Марино, Швейцарії (поряд з німецькою, французькою і швейцарською). Визнана другою офіційною мовою в декількох округах Хорватії і Словенії зі значною кількістю носіїв італійської мови.

Італійська мова безпосередньо походить від народної латини. 

На території Італії існує безліч діалектів, взаєморозуміння між якими може бути ускладнено: північно-італійські діалекти з історичної точки зору є галло-романськими, а південно-італійські - італо-романськими.

Італійський алфавіт

Італійська мова використовує латинський алфавіт з додатковими діакритиками. Поширені також диграфи.

Фонетика

В області фонетики і фонології італійську мову на фоні інших романських відрізняє ряд особливостей. У області вокалізму - це особливий розвиток, який отримав назву «італійського типу» (зокрема, збіг латинських коротких голосних верхнього підйому і довгих голосних середнього піднесення в голосних верхньо-середнього піднесення). У вимові приголосних для італійської мови характерний досить великий консерватизм: зберігаються кількісні протиставлення, не відбуваються або відбуваються нерегулярно процеси інтервокального ослаблення приголосних.